ядучий

ЯДУ́ЧИЙ, а, е.

1. Який спричиняє сильне подразнення (у 2 знач.); їдкий.

Ядучий дим стелився над степом (Шиян, Переможці, 1950, 200);

Вечеря затягнулася, надворі споночіло, а господарі й урядники їли, пили, смалили ядучий тютюн (М. Ол., Туди, де бій, 1971, 7);

Максим схлипував на плечі у Романова, жадібно вдихаючи запах шинелі друга, що гостро пахла тютюном і порохом, димом польового багаття і ядучим духом карболки (Рибак, Час.., 1960, 48);

Дим в’їдався в очі, дряпав горло — все навколо проймав його гіркий, ядучий запах (Жур., Опов., 1956, 219);

Синій дим перегару солярки заволікав ядучою хмарою потривожені поля (Цюпа, Краяни, 1971, 34);

// рідко. Те саме, що отру́йний 1.

Всі виходи вони замурували Цементом наглухо… Пустили газ ядучий, Та ми сміливі, кажуть, і живуч,. Ми йшли вперед і не вмирали (Забашта, Вибр., 1958, 121);

// Сильний, різкий, холодний.

Ядучий вітер вичавлював з очей сльози (Рибак, Помилка.., 1956, 313);

Бійтесь дощів осінніх! Вони ядучі, брудні, вони псують ніжну шкіру в дівчат, псують одяг, і хутра, і стіни нових будинків (Загреб., День.., 1964, 299);

// Викликаний чимсь їдким.

Він не міг вимовити й слова, бо зайшовся ядучим кашлем від самосаду (Кучер, Трудна любов, 1960, 75);

// З несвіжим, затхлим, важким для дихання повітрям.

Ні ядучих шахт отрута, Ні бездонних багнищ згуба, Ні безмовна пустка сіл, — Не згасили мрій і сил У народа-життєлюба (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 38);

У сушарні, в ядучій імлі, Де тютюн мої груди малі Розпирав, розривав на шматки, Прибавлялись гайдуцькі синки (Воронько, Драгі.., 1959, 109);

// перен. Нестерпний, пекучий (про почуття).

Генеральний писар мовчки попивав вино. Злість ядуча смоктала серце (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 19);

Михайла Хоменка третій тиждень гризла ядуча нудьга (Кучер, Зол. руки, 1948, 53);

Він просто міркував сам із собою вголос, розбовтував ядучу гіркоту (Жур., Звич. турботи, 1960, 140);

// перен. Який сильно і неприємно діє на орган зору (про колір).

Криниці й водорозбірні колонки, дощаті ларки, пофарбовані в ядучі кольори (Кучер, Трудна любов, 1960, 198).

2. перен. Уїдливий, дошкульний (про слова, вислови і т. ін.).

Лікарка!.. Буде знищена разом з усіма. І разом з нею.. буде знищено все, що повідав їй, що кинув їй у формі ядучих слів з самого дна свого серця (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 170);

Невеличкий, рухливий, з розумним лицем, начитаний, з гострим ядучим язиком, він [Ашенбреннер] був, як кажуть, чоловіком, що за словом в кишеню не полізе (Життя Саксаганського, 1957, 19).