ядушливий
ЯДУ́ШЛИВИЙ, а, е.
1. Який хворіє на ядуху.
Ядушливий Семен «показував» жінці.. всю, скільки мав, свою силу (Л. Укр., III, 1952, 637);
Вона все частіше погукувала на нього грубим, зухвалим баском, що клекотів у ній, наче задуха в ядушливого курія (Кучер, Трудна любов, 1960, 136);
*Образно. Нараз на правій стороні затуркотів ядушливий кулемет (Кач., II, 1958, 256);
// Який буває у хворого на ядуху (про голос, кашель тощо).
— Тату, тату, а де ви-те? — А чого тобі? — озвався ядушливий голос з кутка (Л. Укр., III, 1952, 637);
Вони бавилися магнітофоном.. Левко не знав, що говорити в мікрофон, і найкраще записався неждано настиглий його ядушливий кашель (Драч, Іду.., 1970, 64).
2. перен. Уїдливий, дошкульний (про слова, вислови і т. ін.).
Біжить Марія понад ставком додому, а в ушах дзвенять ядушливі, люті слова (Кучер, Пов. і опов., 1949, 27).
Значення в інших словниках
- ядушливий — ЯДУ́ШЛИВИЙ, а, е. 1. Який хворіє на ядуху. Ядушливий Семен “показував” жінці .. всю, скільки мав, свою силу (Леся Українка); Вона все частіше погукувала на нього грубим, зухвалим баском, що клекотів у ній, наче задуха в ядушливого курія (В. Словник української мови у 20 томах
- ядушливий — яду́шливий прикметник Орфографічний словник української мови
- ядушливий — -а, -е. 1》 Який хворіє на ядуху. || Який буває у хворого на ядуху (про голос, кашель тощо). 2》 перен. Уїдливий, дошкульний (про слова, вислови і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ядушливий — АСТМАТИ́ЧНИЙ (характерний для астми; хворий на астму), ЯДУ́ШЛИВИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ розм., ДИХАВИ́ЧНИЙ зах. Він дихав шумним астматичним подихом (З. Тулуб); Ядушливий кашель; Дяк у них був старий і дихавичний (І. Франко). Словник синонімів української мови
- ядушливий — Ядушливий, -а, -е и ядушний, -а, -е Страдающій удушьемъ. Н. Вол. у. Рк. Левиц. Подол. г. Словник української мови Грінченка