ядучий

яду́чий

-а, -е.

1》 Який спричиняє сильне подразнення (у 2 знач.); їдкий.

|| рідко. Те саме, що отруйний 1).

|| Сильний, різкий, холодний.

|| Спричинений чимсь їдким.

|| З несвіжим, затхлим, важким для дихання повітрям.

|| перен. Нестерпний, пекучий (про почуття).

|| перен. Який сильно і неприємно діє на орган зору (про колір).

2》 перен. Уїдливий, дошкульний (про слова, вислови і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ядучий — (дим) їдкий, гризький; (газ) Р. отруйний; (вітер) дошкульний, щипучий; П. (біль) нестерпний, пекучий, (колір) різкий, крикливий; (вираз) УЩИПЛИВИЙ, жовчний, д. ядушливий. Словник синонімів Караванського
  2. ядучий — ЯДУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який спричиняє сильне подразнення (у 2 знач.); їдкий. Ядучий дим стелився над степом (А. Шиян); Вечеря затягнулася, надворі споночіло, а господарі й урядники їли, пили, смалили ядучий тютюн (М. Словник української мови у 20 томах
  3. ядучий — яду́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. ядучий — БО́ЛІСНИЙ (який завдає муки, душевних страждань), БОЛЮ́ЧИЙ, ПЕКУ́ЧИЙ підсил., ГРИЗО́ТНИЙ рідше, ГРИЗУ́ЧИЙ рідше, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; ЖАГУ́ЧИЙ, ЯДУ́ЧИЙ (нестерпно пекучий); ЩЕМЛИ́ВИЙ, ЩЕМКИ́Й, ЩЕМЛЯ́ЧИЙ (який завдає тривожно-солодкого болю). Словник синонімів української мови
  5. ядучий — ЯДУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який спричиняє сильне подразнення (у 2 знач.); їдкий. Ядучий дим стелився над степом (Шиян, Переможці, 1950, 200); Вечеря затягнулася, надворі споночіло, а господарі й урядники їли, пили, смалили ядучий тютюн (М. Ол. Словник української мови в 11 томах