1. Великий тлумачний словник сучасної мови

отруйний

отру́йний

-а, -е.

1》 Який є отрутою; який викликає отруєння.

|| Який має в собі отруту; здатний викликати отруєння.

|| Який шкідливо діє на здоров'я людини.

|| перен. Який згубно діє на кого-, що-небудь; шкідливий.

Отруйні речовини — високотоксичні хімічні сполуки, здатні вражати живі організми.

Отруйні рослини — рослини, що містять отруйні речовини.

Отруйні тварини — тварини, в організмі яких містяться речовини, при різних формах контакту з якими в інших тварин чи людини виникають порушення життєвих функцій або настає смерть.

2》 Який виділяє отруту, що виробляється спеціальними залозами (про плазунів, комах).

|| Який є органом, що виділяє отруту. Отруйний зуб.

3》 перен. Злісний, ненависний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отруйний — (який містить отруту) отруйли-вий; діал. ядовитий, книжн. токсичний. Словник синонімів Полюги
  2. отруйний — отру́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. отруйний — ОТРУЙЛИВИЙ, (газ) токсичний; (дим) ядучий, їдкий; (- слова) злісний, ненависний; (язик) ущипливий, гадючий; отрутний. Словник синонімів Караванського
  4. отруйний — Отруйливий, отрутний Фразеологічні синоніми: отруйна змія; отруйна комаха; отруйна рослина; отруйне дихання; отруйні гази; отруйні гриби; отруйні речовини Словник синонімів Вусика
  5. отруйний — [оутруйнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. отруйний — ОТРУ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який є отрутою; який викликає отруєння. Синильна кислота надзвичайно отруйна (з наук. літ.); Рідкий фтороводень – дуже агресивний і отруйний (з навч. літ.); // Який має в собі отруту; здатний викликати отруєння. Словник української мови у 20 томах
  7. отруйний — ОТРУ́ЙНИЙ (який є отрутою, має в собі, виділяє отруту), ОТРУ́ЙЛИВИЙ, ОТРУ́ТНИЙ рідко, ЯДОВИТИЙ, ЯДУ́ЧИЙ рідко, ТРУ́ЙНИЙ діал.; ТОКСИ́ЧНИЙ спец. (який є токсином, містить токсин). Вуж не отруйний, не страшний нітрохи, Корисний навіть (М. Словник синонімів української мови
  8. отруйний — Отру́тний і отру́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. отруйний — ОТРУ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який є отрутою; який викликає отруєння. Синильна кислота надзвичайно отруйна (Колг. Укр., 9, 1957, 38); // Який має в собі отруту; здатний викликати отруєння. По їх [каміння] голих випнутих боках.. Словник української мови в 11 томах