янгольський
Я́НГОЛЬСЬКИЙ, а, е, розм.
1. Прикм. до я́нгол.
— Нині радіють на небі чини янгольські тому, що там більш радості від каяття одного грішника, ніж від молите десяти праведників (Тулуб, Людолови, І, 1957, 153);
// Власт. янголові.
Єремія окинув очима увесь збір пишних паній та панянок. Між ними багато було панянок гарних, білявих, делікатних, з янгольською красою (Н.-Лев., VII, 1966, 38).
2. перен., заст. Який відзначається ласкавістю, ніжністю, добротою тощо.
Янгольський голосок, а чортова думка (Укр.. присл.., 1955, 153);
— Що за чудова панія, наша княгиня! що за добра, янгольська душа! Яка вона привітна! (Н.-Лев., І, 1956, 171).
Словник української мови (СУМ-11)