яросливий
Я́РОСЛИВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що я́рий³.
Такий був [Данило] яросливий, що боже борони! як розлютується, аж йому огневі іскри з очей скачуть (Вовчок, І, 1955, 97);
За спиною в Пампушки зненацька пролунав.. несамовито яросливий покрик якогось козака (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 36).
Словник української мови (СУМ-11)