ясочка
Я́СОЧКА, и, жін.
1. Те саме, що ласочка 1.
*У порівн. Як ясочки, грають Марусині очі (Євген Гребінка, I, 1957, 86);
Тетяна.. в віконце виглядає, як ясочка (Марко Вовчок, I, 1955, 90);
Вона.. підвела головку, як ясочка, та й засміялась (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 59).
2. перен., розм. Ласкава назва дівчини або жінки.
Добридень тобі, моя ясочко! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 131);
[Сербин (голубить її):] Моя ти ясочко, козочко моя чорнобривая, чарівниця моя ясноокая!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 41);
Дівчино, ясочко, ластівко з далекого села, Чи ж любов великую в серці зберегла? (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 136).
Словник української мови (СУМ-11)