Словник української мови в 11 томах

ятвяги

ЯТВЯ́ГИ, ів, мн. (одн. ятвя́г, а, ч.), іст. Литовське плем’я, що жило між річками Німан і Нарев.

На північному заході сусідами східних слов’ян були ятвяги (Знання.., 8, 1968, 29).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. Ятвяги — Ятвя́ги множинний іменник населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
  2. ятвяги — ЯТВЯ́ГИ, ів, мн. (одн. ятвя́г, а, ч.), іст. Плем'я, що жило між річками Німан і Нарев. На північному заході сусідами східних слов'ян були ятвяги (з наук.-попул. літ.); Це була Литва.  Словник української мови у 20 томах
  3. ятвяги — -ів, мн. (одн. ятвяг, -а, ч.), іст. Литовське плем'я, що жило між річками Німан і Нарев.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ятвяги — Плем'я, етнічно близьке до литовців; мешкали між середньою течією р. Нямунас і верхів'ям р. Нарев, у т.зв. Судовії; вперше згадані у II ст. н.е.  Універсальний словник-енциклопедія