ячний
Я́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що ячмі́нний.
Жвавий, добре вгодований кінь тягнув сани, навантажені ячною соломою (Шиян, Баланда, 1957, 32);
Гарасим зав’язав шматок сала та пшеничну паляницю в хустку, вкинув у торбину, поклав туди ще й ячну паляницю та кілька дрібків солі і, більше слова не мовивши, подався з хати (Л. Янов., І, 1959, 357);
Вороні жадібно хапали.. вогку, м’яку полову, пересипану запашним ячним борошном (Мик., II, 1957, 283).
Словник української мови (СУМ-11)