європейський
ЄВРОПЕ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до європе́йці і Європа.
Трофейні чоботи його вилискували дзеркально, а ясно-руда велика голова, підстрижена боксом, пахтіла найкращими парфумами європейських фабрик (Гончар, III, 1959, 106);
По виробництву чавуну, сталі, прокату і залізної руди на душу населення наша республіка вже випередила всі європейські капіталістичні країни (Наука.., 12, 1957, 2);
// заст. Стос. до народів і держав Західної Європи; західноєвропейський.
Як російська, так і європейська критика усе частіше звертає своє око на наше письменство, ставить йому свої вимоги (Коцюб., III, 1956, 238);
//Відомий усій Європі.
Європейське ім’я.
Словник української мови (СУМ-11)