європейський
ЄВРОПЕ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до європе́йці і Європа.
Трофейні чоботи його вилискували дзеркально, а ясно-руда велика голова, підстрижена боксом, пахтіла найкращими парфумами європейських фабрик (Гончар, III, 1959, 106);
По виробництву чавуну, сталі, прокату і залізної руди на душу населення наша республіка вже випередила всі європейські капіталістичні країни (Наука.., 12, 1957, 2);
// заст. Стос. до народів і держав Західної Європи; західноєвропейський.
Як російська, так і європейська критика усе частіше звертає своє око на наше письменство, ставить йому свої вимоги (Коцюб., III, 1956, 238);
//Відомий усій Європі.
Європейське ім’я.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- європейський — [йеиўропейс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- європейський — європе́йський прикметник Орфографічний словник української мови
- європейський — -а, -е. Прикм. до європейці та Європа. || заст. Стос. до народів і держав Західної Європи; західноєвропейський. || Відомий усій Європі. Європейське ім'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
- європейський — Європейський, -а, -е Европейскій. Європейська культура. К. Європейські ідеї. Левиц. І. Словник української мови Грінченка