європейці
ЄВРОПЕ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. ЄВРОПЕ́ЄЦЬ, йця, ч.; ЄВРОПЕ́ЙКА, и, ж. Жителі або уродженці Європи.
Емене вийшла на поклик материн і мало не звалила з ніг двох європейок, що розмовляли з матір’ю (Коцюб., І, 1955, 289);
Одним з перших європейців, що побували в Індії і склали цінний опис цієї країни, був тверський купець Афанасій Нікітін (Нова іст., 1956, 20);
// заст. Людина високої культури, освіченості.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- європейці — -ів, мн. (одн. європеєць, -йця, ч.; європейка, -и, ж.). Жителі або уродженці Європи. || заст. Люди високої культури, освіченості. Великий тлумачний словник сучасної мови