європейський
європе́йський
-а, -е.
Прикм. до європейці та Європа.
|| заст. Стос. до народів і держав Західної Європи; західноєвропейський.
|| Відомий усій Європі. Європейське ім'я.
Європейське право — розгалужений комплекс міжнародних та наднаціональних правових норм, що відносяться до різних галузей права; правове регулювання відносин в Європі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- європейський — [йеиўропейс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- європейський — європе́йський прикметник Орфографічний словник української мови
- європейський — ЄВРОПЕ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до європе́йці і Європа. Трофейні чоботи його вилискували дзеркально, а ясно-руда велика голова, підстрижена боксом, пахтіла найкращими парфумами європейських фабрик (Гончар, III, 1959, 106); По виробництву чавуну, сталі... Словник української мови в 11 томах
- європейський — Європейський, -а, -е Европейскій. Європейська культура. К. Європейські ідеї. Левиц. І. Словник української мови Грінченка