єдиначка

ЄДИНА́ЧКА, и, ж., діал. Жін. до єдина́к.

Діточок бог дав тільки дівчинку, Оксану. Росла вона.. і пещена була така! бо сказано — єдиначка (Вовчок, І, 1955, 85).

Значення в інших словниках

1. єдиначка — єдина́чка іменник жіночого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. єдиначка — -и, діал. Жін. до єдинак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. єдиначка — Єдина́чка, -чки, -чці; -на́чки, -на́чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. єдиначка — Єдиначка, -ки ж. Единственная дочь, то-же что и одиначка 1. Нехай дочка-єдиначка трохи погуляє. н. п. Рк. Макс. Пещена була така, бо, сказано, — єдиначка. МВ. І. 130.  Словник української мови Грінченка