Словник української мови в 11 томах

єдиноначальний

ЄДИНОНАЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до єдинонача́льність.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. єдиноначальний — єдинонача́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. єдиноначальний — -а, -е. Прикм. до єдиноначальність. Єдиноначальні органи — органи, в яких право прийняття рішень від імені органу має одна особа (міністр, голова державного комітету, голова місцевої державної адміністрації тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови