єзуїтський

ЄЗУЇ́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до єзуї́т.

Пріор єзуїтського монастиря в Тернополі, вернувши зі спільної монастирської їдальні, ..лагодився прилягти і віддихнути після доброго обіду (Фр., II, 1950,169);

Восени думав він віддати свого хлопчика до єзуїтського колегіуму (Тулуб, Людолови, І, 1957, 39);

// Власт. єзуїтам, характерний для них.

У нижчій гімназії.. держалася стара єзуїтська традиція — періодичних бійок (Фр., IV, 1950, 241);

Він [Сойка] з усією єзуїтською войовничістю виступав проти революційно настроєних селян, залякуючи боязливіших «божою карою» (Іст. укр. літ., II, 1956, 587).

Значення в інших словниках

1. єзуїтський — єзуї́тський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. єзуїтський — єзуїтський 1. який належить орденові єзуїтів ◊ Єзуїтський горо́д = горо́д 2. хитрий, підступний, лукавий, жорстокий (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. єзуїтський — -а, -е. Прикм. до єзуїт. || Власт. єзуїтам, характерний для них.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. єзуїтський — Єзуї́тський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. єзуїтський — Єзуїтський, -а, -е Езуитскій.  Словник української мови Грінченка