єзуїтський
ЄЗУЇ́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до єзуї́т.
Пріор єзуїтського монастиря в Тернополі, вернувши зі спільної монастирської їдальні, ..лагодився прилягти і віддихнути після доброго обіду (Фр., II, 1950,169);
Восени думав він віддати свого хлопчика до єзуїтського колегіуму (Тулуб, Людолови, І, 1957, 39);
// Власт. єзуїтам, характерний для них.
У нижчій гімназії.. держалася стара єзуїтська традиція — періодичних бійок (Фр., IV, 1950, 241);
Він [Сойка] з усією єзуїтською войовничістю виступав проти революційно настроєних селян, залякуючи боязливіших «божою карою» (Іст. укр. літ., II, 1956, 587).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єзуїтський — єзуї́тський прикметник Орфографічний словник української мови
- єзуїтський — єзуїтський 1. який належить орденові єзуїтів ◊ Єзуїтський горо́д = горо́д 2. хитрий, підступний, лукавий, жорстокий (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- єзуїтський — -а, -е. Прикм. до єзуїт. || Власт. єзуїтам, характерний для них. Великий тлумачний словник сучасної мови
- єзуїтський — Єзуї́тський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- єзуїтський — Єзуїтський, -а, -е Езуитскій. Словник української мови Грінченка