ігнорований
ІГНОРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до ігнорува́ти.
Неприсутність улюбленого сина-одинака, як і свідомість, що знаходиться в хаті людей, нею досі ігнорованих, взмагали [посилювали] хоробу ще більше (Коб., III, 1956, 189).
Словник української мови (СУМ-11)