ізолювання

ІЗОЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ізолюва́ти.

Після поділу, відособлення і ізолювання різних операцій [у мануфактурі] робітники діляться, класифікуються і групуються відповідно до їх переважних здібностей (Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 351).

Значення в інших словниках

1. ізолювання — ізолюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ізолювання — -я, с. Дія за знач. ізолювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ізолювання — Ізолюва́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)