ізолювання
ІЗОЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ізолюва́ти.
Після поділу, відособлення і ізолювання різних операцій [у мануфактурі] робітники діляться, класифікуються і групуються відповідно до їх переважних здібностей (Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 351).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізолювання — ізолюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ізолювання — -я, с. Дія за знач. ізолювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ізолювання — Ізолюва́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)