ізолювати

ІЗОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех.

1. від кого — чого й без додатка. Помістивши окремо, позбавляти можливості контакту з іншими (про інфекційних хворих, ув’язнених і т. ін.).

Герой повісті.. розумів, що його везуть не просто ув’язнити, ізолювати від світу або вбити,— «його везуть зламати» (Іст. укр. літ., II, 1956, 616);

— Губити людей нам не випадає, а тифозних ізолюй від загону (Ю. Янов., І, 1954, 284);

// Відокремлювати від середовища, позбавляти зв’язку з ким-, чим-небудь; відособлювати.

Для того щоб пролетаріат на ділі став вождем революції, йому необхідно завоювати на свій бік селянство і ізолювати від мас ліберальну буржуазію (Біогр. Леніна, 1955, 75);

Він [радянський письменник] не ізолює себе від життя ніколи (Смолич, Перша книга, 1951, 49).

2. техн. Вкривати провідник, джерело якої-небудь енергії ізоляційним матеріалом.

— Ви будете, може,.. мити колби, учитися ізолювати проводи (Рибак, Час.., 1960, 166).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

ізолювати — Відрізувати від світу; (від чого) відгороджувати, відокремлювати, відособлювати, відтинати <�обтинати> шляхи; (позбавляти волі) АРЕШТОВУВАТИ. Словник синонімів Караванського
ізолювати — [ізол'уватие] ізоул'уйу, ізоул'уйеиш Орфоепічний словник української мови
ізолювати — 1. відокремлювати, відокремити, повідокремлювати, зокремлювати, зокремити, позокремлювати, окремлювати, окремити, поокремлговати, відгороджувати, відгородити, повідгороджувати, загороджувати, загородити, позагороджувати, обгороджувати, обгородити... Словник чужослів Павло Штепа
ізолювати — рос. изолировать (фр. isoler, від латин. insula — острів) — 1. Відокремити, помістити окремо, не допускаючи стикання, стосунків з іншими. 2. Застосовувати ізоляцію примусово (напр., внаслідок рішення суду). Eкономічна енциклопедія
ізолювати — ізолюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
ізолювати — -юю, -юєш, док., ізольовувати, -ую, -уєш, недок., перех. 1》 від кого – чого й без додатка. Помістивши окремо, позбавляти можливості контакту з іншими (про інфекційних хворих, ув'язнених і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
ізолювати — ізолюва́ти (франц. isoler, від лат. insula – острів) 1. Відокремити, вмістити окремо, не допускаючи стикання, стосунків з іншим. 2. Накладати ізоляцію (електричну, теплову тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
ізолювати — ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (переривати зв'язок, зв'язки між ким-, чим-небудь), ІЗОЛЮВА́ТИ, ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДДІ́ЛЮВАТИ, ВІД'Є́ДНУВАТИ, ВІДЛУЧА́ТИ рідше, ВІДРИВА́ТИ, ВІДКО́ЛЮВАТИ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ВІДЛУ́ЧУВАТИ рідше, ВІДОСО́БЛЮВАТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
ізолювати — Ізолюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)