1. Словник української мови в 11 томах

ізолюватися

ІЗОЛЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, недок. і док.

1. Відокремлюватися від середовища, втрачати зв’язок із ким-, чим-небудь; відособлюватися.

Проте, як не вабило Нелю життя в монастирі, як їй не хотілося ізолюватися від Катерини, вона довго не насмілювалася постукати у браму монастиря (Вільде, Сестри.., 1958, 425);

Драма художника Сагайдака [в п’єсі Л. Дмитерка «У золотій рамі»] виникає тому, що художник.. ізолювався від життя, від творчих пошуків (Літ. газ., 11.III 1959, 3).

2. тільки недок. Пас. до ізолюва́ти.

В дитячих будинках або інтернатах хворі діти ізолюються до видужання (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 110).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізолюватися — недок. і док., відокремлюватися, відокремитися; (від світу) усамотнитися; (від небажаних гостей) забарикадуватися. Словник синонімів Караванського
  2. ізолюватися — ІЗОЛЮВА́ТИСЯ див. ізольо́вуватися. Словник української мови у 20 томах
  3. ізолюватися — ізолюва́тися дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. ізолюватися — -ююся, -юєшся, недок. і док. 1》 Відокремлюватися від середовища, втрачати зв'язок із ким-, чим-небудь; відособлюватися. 2》 тільки недок. Пас. до ізолювати. Великий тлумачний словник сучасної мови