ізолювати

Значення в інших словниках

1. ізолювати — Відрізувати від світу; (від чого) відгороджувати, відокремлювати, відособлювати, відтинати <�обтинати> шляхи; (позбавляти волі) АРЕШТОВУВАТИ. Словник синонімів Караванського
2. ізолювати — 1. відокремлювати, відокремити, повідокремлювати, зокремлювати, зокремити, позокремлювати, окремлювати, окремити, поокремлговати, відгороджувати, відгородити, повідгороджувати, загороджувати, загородити, позагороджувати, обгороджувати, обгородити... Словник чужослів Павло Штепа
3. ізолювати — рос. изолировать (фр. isoler, від латин. insula — острів) — 1. Відокремити, помістити окремо, не допускаючи стикання, стосунків з іншими. 2. Застосовувати ізоляцію примусово (напр., внаслідок рішення суду). Eкономічна енциклопедія
4. ізолювати — ізолюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
5. ізолювати — -юю, -юєш, док., ізольовувати, -ую, -уєш, недок., перех. 1》 від кого – чого й без додатка. Помістивши окремо, позбавляти можливості контакту з іншими (про інфекційних хворих, ув'язнених і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
6. ізолювати — ізолюва́ти (франц. isoler, від лат. insula – острів) 1. Відокремити, вмістити окремо, не допускаючи стикання, стосунків з іншим. 2. Накладати ізоляцію (електричну, теплову тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
7. ізолювати — ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (переривати зв'язок, зв'язки між ким-, чим-небудь), ІЗОЛЮВА́ТИ, ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДДІ́ЛЮВАТИ, ВІД'Є́ДНУВАТИ, ВІДЛУЧА́ТИ рідше, ВІДРИВА́ТИ, ВІДКО́ЛЮВАТИ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ВІДЛУ́ЧУВАТИ рідше, ВІДОСО́БЛЮВАТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
8. ізолювати — Ізолюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. ізолювати — ІЗОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех. 1. від кого — чого й без додатка. Помістивши окремо, позбавляти можливості контакту з іншими (про інфекційних хворих, ув’язнених і т. ін.). Герой повісті.. Словник української мови в 11 томах