ізолювати

1. відокремлювати, відокремити, повідокремлювати, зокремлювати, зокремити, позокремлювати, окремлювати, окремити, поокремлговати, відгороджувати, відгородити, повідгороджувати, загороджувати, загородити, позагороджувати, обгороджувати, обгородити, пообгороджувати, огороджувати, огородити, поогороджувати, див. відграничувати, ограничувати

2. степлювати, отеплити, постеплювати, утеплювати, утеплити, повтеплювати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізолювати — Відрізувати від світу; (від чого) відгороджувати, відокремлювати, відособлювати, відтинати <�обтинати> шляхи; (позбавляти волі) АРЕШТОВУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  2. ізолювати — [ізол'уватие] ізоул'уйу, ізоул'уйеиш Орфоепічний словник української мови
  3. ізолювати — рос. изолировать (фр. isoler, від латин. insula — острів) — 1. Відокремити, помістити окремо, не допускаючи стикання, стосунків з іншими. 2. Застосовувати ізоляцію примусово (напр., внаслідок рішення суду). Eкономічна енциклопедія
  4. ізолювати — ізолюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. ізолювати — -юю, -юєш, док., ізольовувати, -ую, -уєш, недок., перех. 1》 від кого – чого й без додатка. Помістивши окремо, позбавляти можливості контакту з іншими (про інфекційних хворих, ув'язнених і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ізолювати — ізолюва́ти (франц. isoler, від лат. insula – острів) 1. Відокремити, вмістити окремо, не допускаючи стикання, стосунків з іншим. 2. Накладати ізоляцію (електричну, теплову тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ізолювати — ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (переривати зв'язок, зв'язки між ким-, чим-небудь), ІЗОЛЮВА́ТИ, ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДДІ́ЛЮВАТИ, ВІД'Є́ДНУВАТИ, ВІДЛУЧА́ТИ рідше, ВІДРИВА́ТИ, ВІДКО́ЛЮВАТИ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ВІДЛУ́ЧУВАТИ рідше, ВІДОСО́БЛЮВАТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
  8. ізолювати — Ізолюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ізолювати — ІЗОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех. 1. від кого — чого й без додатка. Помістивши окремо, позбавляти можливості контакту з іншими (про інфекційних хворих, ув’язнених і т. ін.). Герой повісті.. Словник української мови в 11 томах