1. Орфоепічний словник української мови

ізольований

ізольо́ваний

[ізол’ованией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізольований — ізольо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ізольований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до ізолювати. || ізольовано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Окремий, відокремлений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ізольований — ВІДОКРЕ́МЛЕНИЙ (який діє, відбувається окремо від кого-, чого-небудь), ОКРЕ́МИЙ, ІЗОЛЬО́ВАНИЙ, РОЗРІ́ЗНЕНИЙ, РОЗДІ́ЛЬНИЙ, ВІДРУ́БНИЙ. Словник синонімів української мови
  4. ізольований — Ізольо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ізольований — ІЗОЛЬО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ізолюва́ти. Я особисто, з ряду причин, опинився серед письменників ізольованим (Довж., І, 1958, 21); Усі електричні проводи в приміщеннях повинні.. бути ізольованими захисною оболонкою (Стол.-буд. Словник української мови в 11 томах