1. Словник синонімів української мови

ізольований

ВІДОКРЕ́МЛЕНИЙ (який діє, відбувається окремо від кого-, чого-небудь), ОКРЕ́МИЙ, ІЗОЛЬО́ВАНИЙ, РОЗРІ́ЗНЕНИЙ, РОЗДІ́ЛЬНИЙ, ВІДРУ́БНИЙ. Люди (раннього давньокам'яного віку) бродили невеликими відокремленими групами (з підручника); Полк мав просуватися вперед окремими загонами й дрібними групами (О. Гончар); З дослідів на ізольованому серці відомо, що дотик зондом до внутрішньої оболонки серця викликає скорочення серця (з журналу); Стихійні, розрізнені виступи селян не могли досягти своєї мети (з науково-популярної літератури); Шафи для роздільного зберігання сировини.

ОКРЕ́МИЙ (який міститься окремо від інших; відділений чим-небудь від інших), ІЗОЛЬО́ВАНИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, ОСІ́БНИЙ рідше, ОПРІ́ЧНИЙ заст., ОКРІ́МНИЙ (ОКРО́МНИЙ) діал. Кожній отарі відвели окремий випас, окремих чабанів і доярок (З. Тулуб); Забезпечити кожну сім'ю ізольованою квартирою (з газети); Він не має осібного робочого кабінету (Олена Пчілка); Мені чогось здавалось, що з опрічної кімнати от-от незабаром одчиняться двері (І. Нечуй-Левицький); Сиділа сім'я в одній окромній світлиці (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізольований — [ізол’ованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. ізольований — ізольо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. ізольований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до ізолювати. || ізольовано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Окремий, відокремлений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ізольований — Ізольо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ізольований — ІЗОЛЬО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ізолюва́ти. Я особисто, з ряду причин, опинився серед письменників ізольованим (Довж., І, 1958, 21); Усі електричні проводи в приміщеннях повинні.. бути ізольованими захисною оболонкою (Стол.-буд. Словник української мови в 11 томах