ізольований
ізольо́ваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до ізолювати.
|| ізольовано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Окремий, відокремлений.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ізольований — [ізол’ованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- ізольований — ізольо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- ізольований — ВІДОКРЕ́МЛЕНИЙ (який діє, відбувається окремо від кого-, чого-небудь), ОКРЕ́МИЙ, ІЗОЛЬО́ВАНИЙ, РОЗРІ́ЗНЕНИЙ, РОЗДІ́ЛЬНИЙ, ВІДРУ́БНИЙ. Словник синонімів української мови
- ізольований — Ізольо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ізольований — ІЗОЛЬО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ізолюва́ти. Я особисто, з ряду причин, опинився серед письменників ізольованим (Довж., І, 1958, 21); Усі електричні проводи в приміщеннях повинні.. бути ізольованими захисною оболонкою (Стол.-буд. Словник української мови в 11 томах