ізомери

ІЗОМЕ́РИ, ів, мн. (одн. ізоме́р, у, ч.). Хімічні сполуки, що мають однаковий склад і молекулярну вагу, але відрізняються одна від одної будовою та фізико-хімічними властивостями.

Із збільшенням числа атомів у молекулах насичених вуглеводів виявляється ще одна якісна особливість — виникнення дедалі більшого числа ізомерів (Заг. хімія, 1955, 420).

Значення в інших словниках

1. ізомери — Изомеры — isomers — Isomere — сполуки, однакові за елементним складом і молекулярною масою, але різні за фізичними та хімічними властивостями, що зумовлено різним просторовим чи скелетним розташуванням атомів у молекулах, тобто їх будовою.  Гірничий енциклопедичний словник
2. ізомери — -ів, мн. (одн. ізомер, -у, ч.). Хімічні сполуки, що мають однаковий склад і молекулярну масу, але відрізняються одна від одної будовою та фізико-хімічними властивостями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ізомери — ізоме́ри (від ізо... і ...мер) 1. Хімічні сполуки, однакові за складом і молекулярною масою, але різні за будовою, фізичними та хімічними властивостями. 2. І. ядерні – довготривалий збуджений стан атомних ядер.  Словник іншомовних слів Мельничука