ізомери

ізоме́ри

-ів, мн. (одн. ізомер, -у, ч.).

Хімічні сполуки, що мають однаковий склад і молекулярну масу, але відрізняються одна від одної будовою та фізико-хімічними властивостями.

Значення в інших словниках

1. ізомери — Изомеры — isomers — Isomere — сполуки, однакові за елементним складом і молекулярною масою, але різні за фізичними та хімічними властивостями, що зумовлено різним просторовим чи скелетним розташуванням атомів у молекулах, тобто їх будовою.  Гірничий енциклопедичний словник
2. ізомери — ізоме́ри (від ізо... і ...мер) 1. Хімічні сполуки, однакові за складом і молекулярною масою, але різні за будовою, фізичними та хімічними властивостями. 2. І. ядерні – довготривалий збуджений стан атомних ядер.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. ізомери — ІЗОМЕ́РИ, ів, мн. (одн. ізоме́р, у, ч.). Хімічні сполуки, що мають однаковий склад і молекулярну вагу, але відрізняються одна від одної будовою та фізико-хімічними властивостями.  Словник української мови в 11 томах