ІЗОТРОПІ́Я, ї, ж., фіз. Однаковість фізичних властивостей тіла в усіх його напрямах.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
ізотропія —
ізотропі́я іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
ізотропія —
-ї, ж., мат. Властивість лінійного простору, в якому усі напрямки однакові. || фіз. Однаковість фізичних властивостей тіла в усіх його напрямах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ізотропія —
ізотропі́я, ізотро́пність (від ізо... і ...тропія) однаковість фізичних властивостей речовини (теплопровідність, електропровідність, пружність тощо) в усіх напрямах. І. характерна для аморфних тіл, на відміну від анізотропії кристалів.
Словник іншомовних слів Мельничука
ізотропія —
Незалежність фізич. властивостей тіла (напр., механічних, електричних, оптичних) від напряму, в якому вони досліджуються.
Універсальний словник-енциклопедія