Великий тлумачний словник сучасної мови

ізотропія

ізотропі́я

-ї, ж., мат.

Властивість лінійного простору, в якому усі напрямки однакові.

|| фіз. Однаковість фізичних властивостей тіла в усіх його напрямах.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ізотропія — ізотропі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ізотропія — ізотропі́я, ізотро́пність (від ізо... і ...тропія) однаковість фізичних властивостей речовини (теплопровідність, електропровідність, пружність тощо) в усіх напрямах. І. характерна для аморфних тіл, на відміну від анізотропії кристалів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. ізотропія — Незалежність фізич. властивостей тіла (напр., механічних, електричних, оптичних) від напряму, в якому вони досліджуються.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. ізотропія — ІЗОТРОПІ́Я, ї, ж., фіз. Однаковість фізичних властивостей тіла в усіх його напрямах.  Словник української мови в 11 томах