ільм

ІЛЬМ, а, чол. (Ulmus scabra, Mill). Високе дерево родини в’язових із цінною деревиною, поширене в Європі.

Старий ільм, розколовшись, упав на верхів’я лип (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 66);

Ільм часто зустрічається в дібровах, утворюючи з дубом змішані насадження (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 70).

Значення в інших словниках

1. ільм — ільм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ільм — -а, ч. Високе дерево родини в'язових із цінною деревиною, поширене в Європі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ільм — І́льм, -му м. ільма, ми, ж. = ілем. ЗЮЗО. І. 140.  Словник української мови Грінченка