ілюзорно
ІЛЮЗО́РНО. Присл. до ілюзо́рний.
Він.. уявляв собі післявоєнний світ з якоюсь млосною невиразністю, бачив його дещо ілюзорно (Гончар, III, 1959, 429).
Словник української мови (СУМ-11)ІЛЮЗО́РНО. Присл. до ілюзо́рний.
Він.. уявляв собі післявоєнний світ з якоюсь млосною невиразністю, бачив його дещо ілюзорно (Гончар, III, 1959, 429).
Словник української мови (СУМ-11)