імжити
ІМЖИ́ТИ, ить, недок. Те саме, що мжити.
Ой у саду дрібен дощик імжить (Словник Грінченка);
— Он дивись! Я тільки подумав, і вже на них труситься брильянтова роса, неначе труситься порох або імжить сніжок (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 271).
Словник української мови (СУМ-11)