Словник української мови в 11 томах

іммобілізація

ІММОБІЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж., мед. Дія за знач. іммобілізува́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. іммобілізація — рос. иммобилизация (латин. immobilis — нерухомий) — 1. Перетворення рухомого майна в нерухоме. 2.1. оборотних коштів — порушення фінансової дисципліни, яке полягає у використанні оборотних коштів не за призначенням або у вилученні їх з обороту.  Eкономічна енциклопедія
  2. іммобілізація — іммобіліза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. іммобілізація — -ї, ж. Дія за знач. іммобілізувати. || Створення нерухомості частини тіла при переломах кісток, захворюваннях суглобів, великих ранах шляхом накладання пов'язок і шин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. іммобілізація — іммобіліза́ція (від лат. immobilis – нерухомий) 1. мед. Створення нерухомості частини тіла при переломах кісток, захворюваннях суглобів, великих ранах накладанням пов’язок і шин. 2. Перетворення рухомого майна на нерухоме. 3. І.  Словник іншомовних слів Мельничука