іммобілізація
іммобіліза́ція
-ї, ж.
Дія за знач. іммобілізувати.
|| Створення нерухомості частини тіла при переломах кісток, захворюваннях суглобів, великих ранах шляхом накладання пов'язок і шин.
|| Тимчасове створення нерухомості тварини за допомогою хімічних речовин з метою надання ветеринарної допомоги, транспортування, взяття промірів тощо.
Іммобілізація обігових коштів — вилучення обігових коштів з обігу.
Іммобілізація радіоактивних відходів — переведення радіоактивних відходів в іншу форму шляхом ствердіння, вміщення в герметичну оболонку.
Іммобілізація цінних паперів — вилучення з обігу цінних паперів та накопичення їх у депозитарії.
Великий тлумачний словник сучасної української мови