іммобілізований

іммобілізо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до іммобілізувати.

Значення в інших словниках

1. іммобілізований — ІММОБІЛІЗО́ВАНИЙ, а, е, спец. 1. Дієпр. пас. до іммобілізува́ти 1, 2; позбавлений рухливості. Іммобілізовані білками ліпіди утворюють разом із ними єдину функціональну одиницю (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
2. іммобілізований — іммобілізо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови