імпотентний

ІМПОТЕ́НТНИЙ, а, е. Стос. до імпотенції.

Імпотентний стан;

// Хворий на імпотенцію.

Імпотентна людина.

Значення в інших словниках

1. імпотентний — Безсилий, неспроможний, нездольний, недолуга, немічний, див. чахлий  Словник чужослів Павло Штепа
2. імпотентний — імпоте́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. імпотентний — -а, -е. Стос. до імпотенції. Імпотентний стан. || Хворий на імпотенцію.  Великий тлумачний словник сучасної мови