імунізований

ІМУНІЗО́ВАНИЙ, а, е, мед. Дієпр. пас. мин. ч. до імунізува́ти.

Радянські учені встановили, що молодняк великої рогатої худоби, імунізований вакциною з штаму № 19, з віком втрачає позитивну реакцію зв’язування комплементу (Мікр. ж., XXII, 4, 1960, 37);

// У знач. прикм.

Стан нервової системи імунізованих тварин впливає на перебіг алергічних реакцій (Мікр. ж., XVIII, 3, 1956, 57).

Значення в інших словниках

1. імунізований — імунізо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. імунізований — -а, -е, мед. Дієприкм. пас. мин. ч. до імунізувати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови