імунізований

імунізо́ваний

-а, -е, мед.

Дієприкм. пас. мин. ч. до імунізувати.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. імунізований — імунізо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. імунізований — ІМУНІЗО́ВАНИЙ, а, е, мед. Дієпр. пас. мин. ч. до імунізува́ти. Радянські учені встановили, що молодняк великої рогатої худоби, імунізований вакциною з штаму № 19, з віком втрачає позитивну реакцію зв’язування комплементу (Мікр.  Словник української мови в 11 томах