імітатор
ІМІТА́ТОР, а, ч. Той, хто імітує кого-, що-небудь.
Стилізатором та імітатором [народної поезії] Шевченко ніколи не був (Рильський, III, 1956, 236);
// Естрадний актор-звуконаслідувач.
Імітатор пташиного співу.
Словник української мови (СУМ-11)