імітатор
ІМІТА́ТОР, а, ч. Той, хто імітує кого-, що-небудь.
Стилізатором та імітатором [народної поезії] Шевченко ніколи не був (Рильський, III, 1956, 236);
// Естрадний актор-звуконаслідувач.
Імітатор пташиного співу.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- імітатор — Наподоблювач Словник чужослів Павло Штепа
- імітатор — рос. имитатор програма або прилад, які моделюють функціональні характеристики іншої програми або приладу. Eкономічна енциклопедія
- імітатор — іміта́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- імітатор — -а, ч. 1》 Той, хто імітує кого-, що-небудь. || Естрадний актор-звуконаслідувач. Імітатор пташиного співу. 2》 Тренувальний або дослідницький прилад, пристрій і т. ін. для імітації, відтворювання яких-небудь явищ, процесів, дій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- імітатор — Іміта́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)