індекс

І́НДЕКС, у, ч.

1. Покажчик, список, перелік чого-небудь.

Індекс товарів.

2. ек. Цифровий показник, який у процентах виражає послідовні зміни якого-небудь економічного явища.

Індекс продуктивності праці.

3. спец. Умовне позначення, здебільшого сполучення чисел або літер, що вживається в бібліотечній класифікації книжкових розділів.

4. мат. Числовий або літерний покажчик, що найчастіше пишеться внизу літери або цифри математичного виразу для відрізнення його від іншого (напр., а2, xn).

Значення в інших словниках

1. індекс — І́ндекс: — покажчик [54] — список, покажчик [50;XX] Крім того, друкується в тов. Шевч. моя збірка апокрифів (уже є готові 4 аркуші, на котрих напечатані: два індекси книг правдивих і ложних, статті про Сатанаїла і бунт ангелів (4 тексти)...  Словник з творів Івана Франка
2. індекс — (товарів) покажчик, список, перелік; ЕК. показник; БІБЛ. код, шифр.  Словник синонімів Караванського
3. індекс — [індеикс і іиндеикс] -су, м. (ў) -с'і, мн. -сие, -с'іў  Орфоепічний словник української мови
4. індекс — Индекс — index — Index — 1) Список, покажчик, перелік будь-чого. 2) Числовий або буквений покажчик у математичних виразах, запроваджуваний для того, щоб відрізняти їх один від одного.  Гірничий енциклопедичний словник
5. індекс — Показень, показня  Словник чужослів Павло Штепа
6. індекс — -у, ч. 1》 Покажчик, список, перелік чого-небудь. Індекс товарів. 2》 ек. Статистичний показник, який у процентах виражає динаміку розвитку певних явищ, зокрема економічних.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. індекс — рос. индекс (латин. index, від indico — вказую) — 1. Список, покажчик, перелік чогось. 2. Числовий або буквений показник у математичних виразах, запроваджуваний для того, щоб відрізняти їх один від одного.  Eкономічна енциклопедія
8. індекс — і́ндекс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
9. індекс — (англ. іпdex) список, покажчик, перелік будь-чого; відносний показник, що виражає відношення значень якогось економічного явища. За його допомогою дають кількісно-якісну оцінку результатів виміру відповідних явищ у часі, просторі та порівняно з планом...  Економічний словник
10. індекс — і́ндекс (лат. index, від indico – вказую) 1. Список, покажчик, перелік будь-чого. 2. Числовий або буквений покажчик у математичних виразах, запроваджуваний для того, щоб відрізняти їх один від одного. 3. екон.  Словник іншомовних слів Мельничука
11. індекс — Показник, літера, число або ін. знак, за допомогою якого розрізняють вирази у математиці, фізиці, хімії та ін.; позначаються однаковими осн. символами; залежно від місця розташування і. їх називають верхніми або нижніми, лівими або правими; як-от: ai, mij, 5Fe.  Універсальний словник-енциклопедія
12. індекс — СПИ́СОК (опис з перерахуванням яких-небудь осіб або предметів), РЕЄСТР, ПЕРЕ́ЛІК, ПРЕЙСКУРА́НТ, ІНДЕКС, РЕГІ́СТР спец.; КАТАЛО́Г (перелік книжок, рукописів, картин тощо, складений у певному порядку); ІНВЕНТА́Р заст. (список майна, звичайно рухомого).  Словник синонімів української мови
13. індекс — І́ндекс, -ксу, -ксові, в -ксі; -кси, -ксів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)