інертний
ІНЕ́РТНИЙ, а, е.
1. Позбавлений активності та ініціативи; недіяльний, малорухливий.
Флегматичний темперамент може зробити людину млявою, інертною, часто байдужою до всіх вражень життя (Психол., 1956, 214);
*Образно. І як би не панувала в природі анархія випадковостей, якою б інертною й непіддатливою людським зусиллям вона не була, вона завжди буде дорога людині (Довж., І, 1958, 483).
2. хім. Який не вступає ні в які хімічні реакції й не утворює сполук.
Крім азоту й кисню, повітря містить інертні гази, що не утворюють хімічних сполук (Наука.., 2,1957, 19);
Водяна пара і справді має цілий ряд цінних якостей: термічно стійка й хімічно інертна, зовсім нетоксична (Наука.., 8, 1963, 16).
∆ Іне́ртні матеріа́ли — речовини (пісок, гравій, щебінь тощо), які входять до складу будівельних розчинів, бетонів і т. ін. як наповнювачі.
Словник української мови (СУМ-11)