інертно
ІНЕ́РТНО. Присл. до іне́ртний.
Він [обиватель] пасивно приймає розважальний жанр, він інертно відхиляє нове, складне й незвичне (Літ. Укр., 4. XIІ 1962, 2).
Словник української мови (СУМ-11)ІНЕ́РТНО. Присл. до іне́ртний.
Він [обиватель] пасивно приймає розважальний жанр, він інертно відхиляє нове, складне й незвичне (Літ. Укр., 4. XIІ 1962, 2).
Словник української мови (СУМ-11)