інжектор
ІНЖЕ́КТОР, а, ч., техн. Пароструминний насос для подавання рідини в закриті казани та інші посудини під високим тиском.
З одної бочки точать вже вуглець у мідяні «бідони», звідти він піде в резервуари інжекторів (Коцюб., І, 1955, 226);
Зненацька розсердилась [Саша] на себе і вже злісно почала викручувати з інжектора колонку з клапаном (Донч., III, 1956, 432).
Словник української мови (СУМ-11)