Словник української мови в 11 томах

інкасатор

ІНКАСА́ТОР, а, ч., фін. Касир, скарбник, який здебільшого поза установою приймає та видає гроші або цінності.

Тоня.. встигла підійти до каси, коли контролерка вже підписала свої рахунки, а касирка завізувала мішок з грошима.— Невже не можна сьогодні прийняти вклад? — наполягала дівчина. — Для цього треба розпечатувати все заново, а зараз приїде інкасатор (Собко, Матв. затока, 1962, 54).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. інкасатор — рос. инкассатор посадова особа, уповноважена збирати грошові надходження у касах різних організацій і перевозити їх у банк, а також розвозити гроші з банків у каси великих підприємств, установ і організацій.  Eкономічна енциклопедія
  2. інкасатор — інкаса́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  3. інкасатор — -а, ч., фін. Посадова особа, яка приймає гроші від організацій, підприємств, фірм для здачі їх у банк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інкасатор — Інкаса́тор, -ра; -ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)