інкасатор
ІНКАСА́ТОР, а, ч., фін. Касир, скарбник, який здебільшого поза установою приймає та видає гроші або цінності.
Тоня.. встигла підійти до каси, коли контролерка вже підписала свої рахунки, а касирка завізувала мішок з грошима.— Невже не можна сьогодні прийняти вклад? — наполягала дівчина. — Для цього треба розпечатувати все заново, а зараз приїде інкасатор (Собко, Матв. затока, 1962, 54).
Словник української мови (СУМ-11)