Словник української мови в 11 томах

інки

І́НКИ, ів, мн. Одне з давніх індіанських племен, що жило на території Перу.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. інки — -ів, мн. (одн. інк, -а). Одне з давніх індіанських племен, що жило на території Перу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. інки — Індіанський народ у Андах; у доколумбів період створили імперію зі столицею у Куско, що сягала від Колумбії до Чилі, охоплюючи частково Болівію і Арґентину (підкорена 1531-33, знищена іспанцями); і. створили високу цивілізацію (монументальна архітектура, іригаційна система, мережа доріг).  Універсальний словник-енциклопедія