інки

і́нки

-ів, мн. (одн. інк, -а).

Одне з давніх індіанських племен, що жило на території Перу.

Значення в інших словниках

1. інки — Індіанський народ у Андах; у доколумбів період створили імперію зі столицею у Куско, що сягала від Колумбії до Чилі, охоплюючи частково Болівію і Арґентину (підкорена 1531-33, знищена іспанцями); і. створили високу цивілізацію (монументальна архітектура, іригаційна система, мережа доріг).  Універсальний словник-енциклопедія
2. інки — І́НКИ, ів, мн. Одне з давніх індіанських племен, що жило на території Перу.  Словник української мови в 11 томах