Словник української мови в 11 томах

інкунабули

ІНКУНА́БУЛИ, ул, мн. (одн. інкуна́була, и, ж.). Перші книжки, друковані набірними літерами в найранішу добу друкарства в Європі; першодруки.

В музеї є інкунабули — книги, створені на зорі розвитку книгодрукування.. На сьогодні збереглось до 40 тисяч інкунабул (Наука.., 10, 1964, 51);

За значенням та кількістю колекція інкунабул Центральної наукової бібліотеки АН УРСР — одна з найбільших на Україні (Літ. Укр., 3. XII 1971, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. інкунабули — • інкунабули (лат. incunabula — колиска, перші кроки) - книги раннього періоду книгодрукування; умовно — видання, опубліковані від часу винаходу друкарства в Європі Й. Гутенбергом по 1500.  Українська літературна енциклопедія
  2. інкунабули — -ул, мн. (одн. інкунабула, -и, ж.). Перші книжки, друковані набірними літерами в найранішу добу друкарства в Європі; першодруки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інкунабули — інкуна́були (від лат. incunabula – колиска, роки дитинства, початок) книги, видрукувані наборними літерами на початку книгодрукування в Західній Європі (до 1501 p.).  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. інкунабули — (лат. incunabula – колиска, роки дитинства, початок) перші книги, друковані набірними літерами на початку історії книгодрукування в Європі (1440-1500 включно), зовні схожі на рукописні; найбільше і. мають Бібліотека Брит.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. інкунабули — Інкуна́були, -лів, -лам (від лат. incunabulum)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)